Для того щоб я виріс здоровою і щасливою людиною, мені дуже потрібно, щоб ви пам’ятали про те, що для мене важливо і необхідно вже зараз:
Любіть мене і не забувайте виражати свою любов (поглядом, посмішкою, дотиком). Любіть мене просто за те, що я є, і я стану ще кращим.
Не бійтесь проявляти ваші батьківські вимоги до мене. Я повинен знати межі дозволеного.
Не порівнюйте мене з іншими. Я маю право бути іншим, і я єдиний такий на всій землі, неповторний.
Більше думайте про те, які почуття я переживаю, ніж про те, як я поводжуся. Часто моя поведінка залежить від мого емоційного стану. Я дуже вас люблю і завжди хочу, щоб ви мене любили. Тому не засмучуйтесь коли я дратуюсь і злюся на вас, коли вередую або кричу. Мої відчуття як і ваші змінюються. Можливо, я хочу, щоб ви більше звертали на мене увагу.
Не робіть для мене те, що я можу зробити сам. Я відчуватиму себе маленьким і не захочу зростати. Продовжуватиму вимагати, щоб ви обслуговували мене.
Не звертайте надто багато уваги на мої погані звички. Зайва увага, а особливо заборона, лише сприяють їх закріпленню. Краще допоможіть мені усвідомити, у чому їх шкода для мене.
Ніколи не обзивайте мене. Це боляче ранить мене, здається, що я найгірший на світі і мені ні для чого робити щось хороше. Тоді руйнуються всі мої надії, і я не вірю в себе. Це впливає на мою самооцінку. Як я зможу виправдати ваші чекання відносно мого майбутнього, якщо я так і не навчуся любити себе?
Не бийте і не принижуйте мене. Я виросту і мститиму всьому світу, караючи себе і своїх дітей, роблячи вас нещасними. Мені не хочеться жити у злому і непривітному світі, тому не бийте мене зараз, від цього я не стану кращим.
Пред’являйте вимоги, які відповідають моєму віку, тоді я зможу їх виконати. Дайте мені право на помилку і не заставляйте мене вважати, що мої помилки – злочин. Усі люди можуть помилятися. Ніхто не досконалий. Не вимагайте від мене пояснень щодо моєї поганої поведінки. Інколи я сам не знаю, чому зробив те або інше. Краще допоможіть мені усвідомити, чим це погано і чим шкодить мені і оточуючим.
Знайдіть час і вислухайте мене. Інколи мені дуже хочеться розповісти про себе і мої проблеми .
Не викликайте у мене відчуття провини і не говоріть : «Через тебе в моєму житті нічого не складається! Через тебе в домі лише сварки!» Адже я не відповідаю за проблеми дорослих. Пам’ятайте, що я багато чого вчуся у вас і хочу бути схожим на вас.
Не оберігайте мене від наслідків моєї діяльності. Мені необхідно вчитися на власному досвіді. Будьте зі мною щирими завжди і в усьому: коло виражаєте свої відчуття, коли слухаєте мене, коли робите зауваження та ін.. Якщо схвалюєте – схвалюйте щиро. Радійте щиро. Якщо ви говорите і думаєте одне, а відчуваєте зовсім інше – я це бачу і відчуваю сум’яття і невпевненість у собі.
Будьте готові сприймати мене як особу окрему від вас і не схожу на вас. За прояв моїх почуттів не хваліть і не лайте мене, допоможіть мені усвідомити, що почуття просто є і відчувати їх може кожний, відчувати не забороняється і не соромно .
Не робіть мені зауважень у присутності інших. Поговоріть зі мною про це на одинці. Піклуйтеся про мене.
Даруйте мені щодня хоча б півгодини часу свого життя, і хай ці півгодини належатимуть лише мені: ні про кого і не про що не думайте в цей час окрім мене. Цим ви заповните мій емоційний вакуум, і я буду твердо впевнений у тому, що ви мене любите і я вам потрібен.
Шановні батьки
Якщо виникне, або вже існує якась тривога за свого малюка, візит до психолога допоможе розібратися з ситуацією і з емоційним станом дитини об’єктивно. Виявити причини труднощів, якщо вони є. Врешті-решт, адже не вважається поганим відвідувати стоматолога для перевірки і необхідної профілактики ротової порожнини. Чомусь про психологів іноді зберігається така думка, що візитом до психолога підтверджують свою «ненормальність». Це, звичайно ж, не так: психолог, взагалі, за визначенням, працює тільки з психічно здоровими людьми.
Причинами виникнення необхідності звернутися до дитячого психолога можуть бути: капризи, агресія, впертість дитини – і почуття безпорадності у батьків. Цілком природна реакція – звернутися до фахівця. І це справді може допомогти. Психолог допоможе розібратися в суті труднощів, які виникли, підкаже виховні прийоми, а при необхідності буде працювати з дитиною, щоб допомогти подолати непростий період в житті, надати пораду і рекомендації батькам та членам родини.
