Вітряна віспа та скарлатина — як захистити вашу дитину

Шановні батьки!

Медична служба  інформує: у місті зафіксовано зростання випадків вітряної віспи та скарлатини серед дітей. Просимо поставитися до цього уважно та відповідально.

На що звернути увагу:

• підвищення температури тіла;
• висип на шкірі (пухирці при вітрянці, дрібний червоний висип при скарлатині);
• біль у горлі, збільшені лімфовузли;
• загальна слабкість, головний біль.

Що робимо ми:

• щоденний огляд дітей при прийомі до групи;
• посилений контроль за дотриманням санітарних норм, провітрюванням та вологим прибиранням приміщень;
• ізоляція дітей з підозрілими симптомами до приходу батьків.

Що просимо зробити вас:

• щоранку оглядайте дитину перед відвідуванням закладу;
• за наявності будь-яких симптомів хвороби — залиште дитину вдома та зверніться до лікаря;
• повідомляйте вихователя або медичну сестру, якщо у дитини діагностовано вітряну віспу чи скарлатину, щоб ми могли вжити профілактичних заходів у групі;
• дотримуйтесь рекомендованого лікарем терміну ізоляції дитини вдома до повного одужання.

Дбаючи одне про одного, ми зможемо вберегти дітей від поширення інфекції.

Скарлатина

Скарлатина — гостре антропонозне інфекційне захворювання групи стрептококових інфекцій, яке проявляється інтоксикацією, гнійним ураженням мигдаликів ротоглотки та характерним висипом.

На скарлатину найчастіше хворіють діти віком 1–9 років.

Збудник — бета-гемолітичний стрептокок групи А (Streptococcus pyogenes).

Джерело інфекції — хвора людина чи бактеріоносій.

Шлях передавання — повітряно-краплинний. Краплі формуються під час кашлю, чхання і навіть розмови хворого. Вони розлітаються на 0,5–1,5 м від інфікованої людини. «Вхідними воротами» інфекції є ротоглоткові мигдалики.

Захворюваність на скарлатину повсюдна, але у країнах з помірно холодним і вологим кліматом частіше. Кількість хворих збільшується восени і взимку.

Інкубаційний період недуги триває від 1 до 12 днів, частіше 2–7 днів.

У більшості випадків скарлатина починається раптово. Розвивається ангіна, на мигдалинах можливий біло-жовтий наліт. Язик спочатку має біле нашарування, але після 2-3 днів починає очищатися з кінчика і до 4-го дня стає яскраво-червоним, з виокремленими сосочками — так званий малиновий язик.

Зазвичай через добу після початку захворювання на шкірі хворого виникає характерний висип. На рожевому тлі видно дрібні цятки, яскраво-рожеві або червоні, нерідко вони сверблять.

Висип здебільшого в нижній частині живота, паховій зоні, на сідницях, внутрішніх поверхнях кінцівок. Він триває від 2 до 6 днів, потім блідне і покривається дрібними лусочками, а на кінцівках, особливо кистях і стопах, великими пластами. Що яскравішим і ряснішим був висип, то більше виражене лущення. У середньому лущення триває 2-3 тижні.

Попри загальне почервоніння обличчя, підборіддя і шкіра над верхньою губою залишаються блідими — утворюють так званий носогубний трикутник Філатова.

Ділянка суглобового згину набуває яскраво-червоного забарвлення, нерідко з невеликими крововиливами.

Захворювання може мати легкий, середній чи важкий перебіг.

За легкої форми симптоми інтоксикації організму слабо виражені, блювота відсутня, ангіна незначна (має катаральний характер). Висип типовий, інколи блідий.

Під час середньоважкої форми всі описані симптоми скарлатини виражені сильніше. Температура підвищується до 39 °С. Ускладнення зустрічаються частіше, ніж за легкої форми.

У разі важкої токсичної форми початок хвороби супроводжують висока температура, блювота, інколи діарея, виражені симптоми ураження центральної нервової системи. Можливі запаморочення, набряк мозку і навіть розвиток коми.

Скарлатина може мати небезпечні ускладнення, пов’язані з невчасним початком лікування та недотриманням рекомендацій лікаря: гнійний лімфаденіт, отит, мастоїдит, синусит, гломерулонефрит, ревматизм. Після одужання у людини виникає імунітет до скарлатини, як правило, стійкий, довічний.

Діагноз ґрунтується на епідеміологічних даних, характерній клінічній картині та лабораторних дослідженнях. Для лікування скарлатини лікар призначає курс антибіотиків.

Профілактика поширення хвороби полягає у ранньому виявленні та ізоляції джерела інфекції. Пацієнтам, хворим на скарлатину, слід перебувати в ізоляції до 24 годин після отримання першої дози антибіотика. Якщо антибіотик не призначався, ізоляція має тривати протягом 21 дня.

До загальних профілактичних заходів належать:

• харчування, багате на вітаміни;
• провітрювання та вологе прибирання приміщення, в якому перебувають діти і дорослі;
• дотримання особистої гігієни, регулярне миття рук з милом;
• загартовування та заняття спортом;
• лікування всіх хронічних захворювань (отитів, синуситів, тонзилітів).