Однією з основних особливостей сучасного суспільства є постійне зростання інформаційно-психологічного впливу на на свідомість людей через ЗМІ, соціальні мережи та ін. Часто інформація, яка розповсюджується, має неправдивий (фейковий) характер, що, в свою чергу, може мати негативні наслідки як для окремої людини, так і для людства в цілому. Тому так важливо ідентифікувати та диференціювати споживану інформацію, особливо в теперішній ситуації пандемії коронавірусної інфекції, що охопила всю планету.
Наразі хочу навести кілька рекомендацій, як можна уникнути впливу такої інформації:
- Одним з основних методів боротьби з фейками є використання здорового критичного мислення, здатність адекватно сприймати оточуючу дійсність, проведення аналізу ситуації чи інформації та напрацювання власних умовисновків, основаних на логіці.
- Звичайно ж, мислити логічно людина має змогу лише тоді, коли спокійна, врівноважена, коли нею керують не емоції, а розум. Страх, пригніченість, апатія сприяють некритичному сприйняттю впливів. Тому варто спочатку стабілізувати свій емоційний стан, використовуючи різноманітні дихальні та розслаблюючі, медитативні техніки, арттерапію, фізичні вправи і т.п.
- Крім того, важлива теоретична та практична підготовка людини, а тому варто розширювати свій кругозір, поповнювати базовий запас достовірних знань (н-д, з економіки, політології, соціології, психології і т.д.).
- Не менш дієвим методом є боротьба з власними стереотипами та обмежуючими установками, на кшталт «Я краще знаю, як лікуватись, а ті лікарі покупляли дипломи».
- Щоб мати достатній імунітет проти фейків, варто напрацьовувати власну систему цінностей, життєвих принципів (які не суперечать загальнолюдським), яку може корегувати лише сама людина з власної волі, а не зовнішні впливи.
- Гарним застережним методом є довіра до себе, до свого «Я». Якщо у певна інформація викликає хоч найменший сумнів, краще перевірити її.
- Рекомендується перегляд інформації з достовірних, офіційних першоджерел (н-д, сайт МОЗ), респектабельних медіа.
- Дослухатись до порад лише тих фахівців, які мають гарну репутацію в професійних кругах і яких можна ідентифікувати (тобто ім’я фахівця має бути зазначеним).
- Власне сприймання інформації має бути дозованим: н-д, варто вирішити коли і скільки раз на день, на якому каналі дивитися новини, а весь інший час приділяти різним справам.
- Важливо відділяти факти від думок, адже інформація з офіційного джерела – це факт, а з чиєїсь сторінки в соцмережі або сумнівного сайту – то особисте бачення, думка автора.
- Якщо все ж таки вирішили промоніторити інформацію в інтернеті, то краще не читати лише заголовки, адже вони часто неправдиві і носять маніпулятивний характер. Варто прочитати статтю, проаналізувати, при потребі перевірити інформацію і лише потім робити висновки.
- Також одним з дієвих способів протидії неправдивій інформації є викриття фейків та джерел, що їх розповсюджують.
- Частіше відшуковувати позитивну, життєстверджуючу, але правдиву інформацію та ділитися нею.
- Не зациклюватися лише на постійному пошуку інформації та власних переживаннях – можливо поруч є хтось, кому на даний момент вкрай потрібна допомога.
- Варто зрозуміти та прийняти рівень власної відповідальності, впливу, на ситуацію, що склалась. Робити те, що залежить від самої людини, та не намагатись вплинути на те, чого змінити людина об’єктивно не може.
- Якщо, не зважаючи на дотримання рекомендацій, емоційний стан людини погіршується, вона не в змозі справитись з потоком інформації, то варто звернутись за допомогою до психолога чи психотерапевта. ©
Сімейний та дитячий психолог, практичний психолог І категорії,
арттерапевт, спеціаліст з МАК, логопед, дефектолог
Ціка Ірина ©
Стаття опублікована на сайті «Житомир-онлайн»
